მოსახლეობის სრულიად საკავშირო აღწერა 1989: განსხვავება გადახედვებს შორის
[შემოწმებული ვერსია] | [შემოწმებული ვერსია] |
ხაზი 22: | ხაზი 22: | ||
|- |
|- |
||
|} |
|} |
||
⚫ | |||
При переписи учтено 73,1 млн семей, что на 6,8 млн. (на 10 %) больше, чем было в [[1979]] г. Наибольший прирост числа семей был в республиках Средней Азии и Азербайджанской ССР (22—29 %), а также в Казахской ССР (16 %) и Молдавской ССР (12 %). Средний размер семьи в целом по стране составил 3,5 чел., в городских поселениях — 3,3 чел., в сельской местности — 3,8 чел. По союзным республикам средняя величина семьи колеблется от 6,1 человека в Таджикской ССР до 3,1 чел. в Латвийской ССР и Эстонской ССР, что обусловлено в основном числом детей в семье. |
|||
აღირიცხა 73,1 მლნ ოჯახი, რაც 6,8 მლნ-ით მეტია 1979 წელთან შედარებით. ყველაზი დიდი ზრდა მოვიდა შუა აზიის რესპუბლიკებსა და აზერბაიჯანის სსრ-ზე (22-29 %), ყაზახეთის სსრ (16 %) და მოლდოვეთის სსრ (12 %). ქვეყანაში ოჯახის საშუალო სიდიდემ შეადგინა 3,5 კაცი, ქალაქებში — 3,3 კაცი, ხოლო სოფლებში — 3,8 კაცი. მოკლავშირე რესპუბლიკებში ოჯახის საშუალო როცხოვნობა შეადგენდა 6,1 კაცი — ტაჯიკეთის სსრ, 3,1 კაცი ლატვიისა და ესტონეთის სსრ-ებში, რაც ძირიტადად განპირობებული იყო ოჯახში ბავშვების ოდენობთ. |
|||
В семьях в [[1989 год]]у проживало 255,8 млн чел. (89 % населения страны). Кроме того, 13 млн. (5 %) членов семей жили отдельно от семьи, но были связаны с ней общим бюджетом. Не имели семьи или утратили материальную связь с ней (одиночки) 16,4 млн. (6 %). Удельный вес членов семьи, проживавших отдельно от семьи, и одиночек особенно мал в республиках Средней Азии, Грузинской ССР и Азербайджанской ССР, где он составлял 4—6 %, и более значителен в РСФСР, УССР, БССР, республиках Прибалтики (11—15 %). |
|||
[[File:Крупнейшие города СССР.svg|center|900px|Крупнейшие города СССР]] |
|||
1989 წელს ოჯახებში ცხოვრობდა 255,8 მლნ კაცი (ქვეყნის 89%), ხოლო 13 მლნ (5%) ცხოვრობდა ოჯახის გარეთ მაგრამ დაკავშირებული იყო ფინანსურად ოჯახთან, მარტოხელათა რაოდენობა კი — 16,4 მლნ კაცს შეადგენდა (6 %). |
|||
⚫ | |||
== Численность населения союзных республик == |
== Численность населения союзных республик == |
08:42, 9 დეკემბერი 2017-ის ვერსია
სსრკ-ის მოსახლეობის საყოველთაო აღწერა 1989 — საბჭოთა კავშირის მოსახლეობის უკანასკნელი საყოველთაო აღწერა.
აღწერა
აღწერა ჩატარდა 1989 წლის 12 იანვრიდან 19 იანვრის ჩათვლით, მოსახლეობის ფაქტიურის საცხოვრებლის მიხედვით. აღრიცხვა და ჩაწერა წარმოებდა სპეციალურად გადამზადებული აღმრიცხველ-თანამშრომლების მიერ. აღრიცხვას ჰქონდა უშუალო გამოკითხვის ხასიათი და არ ითვალისწინებდა რამე განსაკუთრებული საბუთებით პასუხების გამყარებას.
3 თვის შემდეგ 1989 წლის აპრილის თვეში გამოქვეყნდა აღწერის წინასწარი შედეგები რაიონების მიხედვით, ხოლო 1990 წლის დასაწყისში ინფორმაციის საბოლოო ვარიანტი, სადაც წარმოდგენილი იყო მოსახლეობის რაოდენობრივი და ასაკობრივი შედეგები, ასევე ოჯახური მდგომარეობა, განათლების დონე, ნაციონალობა და სხვა დეტალები.
აღრიცხვის შედეგები
აღწერის თანახმად დადგინდა, რომ 1989 წლის 12 იანვრის მდგომარეობით საბჭოთა კავშირში მოსახლეობა შეადგენდა 286,7 მლნ ადამიანს, რაც 1979 წლის აღწერისაგან (262,4 მლნ.) შედარებით 24,3 მლნ ადამიანით ანუ 9 %-ით იყო გაზრდილი.
რიცხოვნობა, მლნ კაცი. | საშუალო წლიური ზრდის ტემპი, % | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
1959 წ. | 1970 წ. | 1979 წ. | 1989 წ. | 1959-69 | 1970-78 | 1979-89 | |
მთელი მოსახლეობა | 208,8 | 241,7 | 262,4 | 286,7 | 1,3 | 0,9 | 0,9 |
ქალაქის | 100,0 | 136,0 | 163,6 | 188,8 | 2,8 | 2,1 | 1,4 |
სოფლის | 108,8 | 105,7 | 98,8 | 97,9 | -0,3 | -0,7 | -0,1 |
აღირიცხა 73,1 მლნ ოჯახი, რაც 6,8 მლნ-ით მეტია 1979 წელთან შედარებით. ყველაზი დიდი ზრდა მოვიდა შუა აზიის რესპუბლიკებსა და აზერბაიჯანის სსრ-ზე (22-29 %), ყაზახეთის სსრ (16 %) და მოლდოვეთის სსრ (12 %). ქვეყანაში ოჯახის საშუალო სიდიდემ შეადგინა 3,5 კაცი, ქალაქებში — 3,3 კაცი, ხოლო სოფლებში — 3,8 კაცი. მოკლავშირე რესპუბლიკებში ოჯახის საშუალო როცხოვნობა შეადგენდა 6,1 კაცი — ტაჯიკეთის სსრ, 3,1 კაცი ლატვიისა და ესტონეთის სსრ-ებში, რაც ძირიტადად განპირობებული იყო ოჯახში ბავშვების ოდენობთ.
1989 წელს ოჯახებში ცხოვრობდა 255,8 მლნ კაცი (ქვეყნის 89%), ხოლო 13 მლნ (5%) ცხოვრობდა ოჯახის გარეთ მაგრამ დაკავშირებული იყო ფინანსურად ოჯახთან, მარტოხელათა რაოდენობა კი — 16,4 მლნ კაცს შეადგენდა (6 %).
漢>ა A>ა | ეს სტატია/სექცია ქართულ ენაზე თარგმნის პროცესშია. თუ ფლობთ ამ ენას, თქვენც შეგიძლიათ მონაწილეობის მიღება. |
Численность населения союзных республик
Тыс. чел. | 1989 г. в | % городского населения | |||
---|---|---|---|---|---|
1979 г. | 1989 г. | % к 1979 г. | 1979 г. | 1989 г. | |
СССР | 262436 | 286731 | 109 | 62 | 66 |
РСФСР | 137551 | 147400 | 107 | 69 | 74 |
Украинская ССР | 49755 | 51707 | 104 | 61 | 67 |
Белорусская ССР | 9560 | 10200 | 107 | 55 | 65 |
Узбекская ССР | 15391 | 19905 | 129 | 41 | 41 |
Казахская ССР | 14684 | 16536 | 113 | 54 | 57 |
Грузинская ССР | 5015 | 5443 | 109 | 52 | 56 |
Азербайджанская ССР | 6028 | 7038 | 117 | 53 | 54 |
Литовская ССР | 3398 | 3690 | 109 | 61 | 68 |
Молдавская ССР | 3947 | 4338 | 110 | 39 | 47 |
Латвийская ССР | 2521 | 2680 | 106 | 68 | 71 |
Киргизская ССР | 3529 | 4290 | 122 | 39 | 38 |
Таджикская ССР | 3801 | 5109 | 134 | 35 | 33 |
Армянская ССР | 3031 | 3288 | 108 | 66 | 68 |
Туркменская ССР | 2759 | 3534 | 128 | 48 | 45 |
Эстонская ССР | 1466 | 1573 | 107 | 70 | 72 |
Национальный состав населения
В итоговом перечне представлены все так называемые «титульные национальности» союзных, автономных республик, автономных областей и округов, а также немцы и поляки.
1979 г., тыс. чел. | 1989 г., тыс. чел. | 1989 г. в % к 1979 г. | |
---|---|---|---|
Всё население | 262 085 | 285 743 | 109 |
Русские | 137 397 | 145 155 | 106 |
Украинцы | 42 347 | 44 186 | 104 |
Узбеки | 12 456 | 16 698 | 134 |
Белорусы | 9463 | 10 036 | 106 |
Казахи | 6556 | 8136 | 124 |
Азербайджанцы | 5477 | 6770 | 124 |
Татары | 6185 | 6649 | 107 |
Армяне | 4151 | 4623 | 111 |
Таджики | 2898 | 4215 | 145 |
Грузины | 3571 | 3981 | 111 |
Молдаване | 2968 | 3352 | 113 |
Литовцы | 2851 | 3067 | 108 |
Туркмены | 2028 | 2729 | 135 |
Киргизы | 1906 | 2529 | 133 |
Немцы | 1936 | 2039 | 105 |
Чуваши | 1751 | 1842 | 105 |
Латыши | 1439 | 1459 | 101 |
Башкиры | 1371 | 1449 | 106 |
Евреи | 1762 | 1378 | 76 |
Мордва | 1192 | 1154 | 97 |
Поляки | 1151 | 1126 | 98 |
Эстонцы | 1020 | 1027 | 101 |
Чеченцы | 756 | 957 | 127 |
Удмурты | 714 | 747 | 105 |
Марийцы | 622 | 671 | 108 |
Аварцы | 483 | 601 | 124 |
Осетины | 542 | 598 | 110 |
Лезгины | 383 | 466 | 122 |
Каракалпаки | 303 | 424 | 140 |
Буряты | 353 | 421 | 119 |
Кабардинцы | 322 | 391 | 121 |
Якуты | 328 | 382 | 116 |
Даргинцы | 287 | 365 | 127 |
Коми | 327 | 345 | 105 |
Кумыки | 228 | 282 | 123 |
Ингуши | 186 | 237 | 128 |
Тувинцы | 166 | 207 | 124 |
Калмыки | 147 | 174 | 119 |
Карачаевцы | 131 | 156 | 119 |
Коми-пермяки | 151 | 152 | 101 |
Карелы | 138 | 131 | 95 |
Адыгейцы | 109 | 125 | 115 |
Лакцы | 100 | 118 | 118 |
Абхазы | 91 | 105 | 116 |
Табасараны | 75 | 98 | 130 |
Балкарцы | 66 | 85 | 128 |
Хакасы | 71 | 80 | 113 |
Ногайцы | 60 | 75 | 126 |
Алтайцы | 60 | 71 | 118 |
Черкесы | 46 | 52 | 113 |
Ненцы | 30 | 35 | 116 |
Эвенки | 27 | 30 | 111 |
Ханты | 21 | 23 | 108 |
Рутульцы | 15 | 20 | 136 |
Цахуры | 13 | 20 | 148 |
Агулы | 12 | 19 | 155 |
Чукчи | 14 | 15 | 108 |
Долганы | 5,1 | 6,9 | 137 |
Коряки | 7,9 | 9,2 | 117 |
Манси | 7,6 | 8,5 | 112 |
Другие национальности | 2811 | 3441 | 122 |
Народы в России
В 1989 году перепись зафиксировала большинство русских, в некоторых районах страны значительную часть составляли украинцы (3 района Воронежской, 1 район Белгородской, 1 район Омской). Белорусы в некоторых районах Калининградской области и Карелии составляли до 20 %.
Литература
- Лабутова Т. Ежегодник Большой советской энциклопедии. выпуск 34. стр. 007—011, Москва 1990 г. ISBN 5-85270-041-X.
Ссылки
თარგი:Statistics-stub თარგი:Переписи населения в России
1989 Категория:1989 год в СССР Категория:Январь 1989 года Категория:Переписи населения в 1989 году